На території Московської області розташовується унікальна садиба Муранова, яка сьогодні є не лише місцем проживання нащадків останнього власника Івана Тютчева, а й літературно-меморіальним музеєм.
Будівництво садиби на муранівському пагорбі почалося 1842 року приятелем Олександра Пушкіна Євгеном Боратинським. На той момент він не був професійним архітектором, але це не завадило йому звести будинок на віки. Будинок Євгена Боратинського разюче відрізнявся від садиб, збудованих у ті роки. 
що декоративні контрфорси та башточки зі шпилями. Важливим було одне – зручність сім’ї. Саме тому садиба складалася з понад 20 кімнат та була поділена на три зони. На території садиби розташовувалися оранжерея з екзотичними рослинами, а також каскади ставків.
На жаль, господар Мураново не зміг вдосталь насолодитися своїм творінням. Він помер під час поїздки Італією через 2 роки після завершення будівництва. Вдова Боратинського після його смерті невдовзі переїхала. Про життя цієї сім’ї в садибі свідчать акварелі, привезені з Італії, а також письмовий стіл з берези. А та своєю чергою стала дружиною сина Федора Тютчева Івана. Завдяки такій спорідненості в їхньому будинку часто можна було зустріти Миколу Гоголя, Михайла Нестерова та багатьох інших іменитих представників мистецтва.
Завдяки старанням Івана Тютчева тут з’явилися школа, церква, спеціальний Дитячий будиночок, а пізніше флігель, в якому проживала Ернестіна Тютчева. До речі, сьогодні тут також живуть нащадки родини Тютчевих.
Насолодитися своїми володіннями вдосталь нові господарі також не встигли. Щоправда, через революцію. Для збереження основної будівлі та колекцій меблів, мистецтва, які там знаходилися, було прийнято рішення її опечатати. Крім того, місцеві селяни допомагали охороняти від грабіжників все нажите добро.
У цей же період власники Муранового розпочали створення музею. Офіційно свої двері він відчинив у 1920 році. На чолі комплексу став онук іменитого поета Микола Тютчев. Через блискавку, що потрапила в шпиль вежі, виникла пожежа. Співробітники музею та члени родини Тютчевих зробили все можливе для порятунку будинку. Але шкоди було завдано серйозної. width=”682″/>
Близько 8 років знадобилося спеціалістам на реставрацію. Завдяки їхнім старанням відвідувачі знову можуть побачити Блакитну вітальню, відвідати Гоголівську та Аксаківську кімнати, а також кабінет колекціонера Миколи Тютчева.
Зараз також читають:
- Створіть атмосферу свіжості та чистоти за допомогою білих меблів для інтер’єру
- Декоративна штукатурка: сучасний інтер’єр із родзинкою
- Матеріали та стилі для дизайну коридору: вибираємо з розумом
- Штучні квіти в інтер’єрі: як використовувати і навіщо?
- Сірий ламінат: як стильно вписати його у ваш інтер’єр
- Поєднання кольорів в інтер’єрі вітальні: поради та ідеї