У 1886 році в невеликому німецькому місті Аахені народився хлопчик Людвіг Міс ван дер Рое. Тоді ще ніхто не знав, що доля приготувала йому звання модерніста у галузі архітектури. Батько, який займався обробкою каміння, активно навчав свого сина, що підріс. Також Людвіг відвідував різні майстерні та ремісничі школи. 
Ним стало селище Вайсенхоф. Людвіг представив проривний проект. Один з об’єктів – триповерховий будинок повинен був мати вільне планування. Такі об’єкти як сходові клітки, санвузли та кухні він прикріпив до певного місця. А решту власників квартир мали облаштувати за своїм бажанням.
Але знаковим для кар’єри Міс ван дер Рое став інший проект – павільйон Німеччини на Всесвітній виставці у Барселоні. Знавці світу архітектури назвали стиль Людвіга як «міжнародний». У цьому будинку майстер продемонстрував перехід до функціонального та раціонального. В основі павільйону були міцні сталеві опори. З ними сусідили чорне та димчасте скло, онікс, мармур та травертин. 
У якийсь момент від практики Міс ван дер Рое перейшов до теорії. Він очолив школу Баухауса. Але викладацька кар’єра у Європі перервалася еміграцією до США. І знову його запрошують як керівник, але вже в Іллінойський технологічний інститут. Сидіти склавши руки Людвіг не планував, навпаки, він активно зайнявся розбудовою кампусу.
З віком у проектах Міс ван дер Рое все сильніше проглядається лаконічність, яка згодом вижила функціоналізм. За ідеал архітектор вважав простий скляний паралелепіпед.
Зараз також читають:
- Казань і Тимур Бекмамбетов: як рідний дім став їхньою єдністю
- ТОП-7 готелів-пам’ятників архітектури: найкраще з частини 2
- Найкращі 7 архітектурних готелів: дивовижні пам’ятники (частина 1)
- Сюрреалізм в інтер’єрі: американський стиль для магазинів
- Архітектурний модернізм: досліджуємо дім Чарльза Гватмі
- Екодом на Камі: екологічні рішення для сталого життя