Предмети мистецтва ми часто вибираємо по наїтію, чи то картина вуличного художника, чи твір відомого майстра. Цінність має винятково саме полотно, і мало хто замислюється про те, як воно буде виглядати в інтер’єрі. та свідомості. Тільки доведеться відмовитися від спонтанності та навчитися гармонійно поєднувати картини з іншими елементами обстановки.
Живопис як повноцінний учасник дизайну
Картина в інтер’єрі може грати різні ролі від акцентної ноти до центральної деталі. І перше на що варто звернути увагу – це колір.
Як повноцінний елемент дизайну, полотно має гармонійно виглядати в приміщенні: повторювати поєднання кольорів центральних елементів обстановки або апелювати лише до незначних деталей у кімнаті, посилюючи їх звучання. Також воно може становити контраст своєму оточенню. Об’єднуючий чорний колір. 
Графічні полотна з використанням чорного кольору найпростіше вписати в інтер’єр. Та й підібрати супутні елементи не складе великої праці. Недарма цей колір активно використовується при оформленні приміщень у скандинавському стилі. Таке оформлення виглядає строго і лаконічно.
Якщо підібрати картину з квітами в тон інтер’єру, то полотно зробить обстановку більш насиченою та глибокою. Такий живопис не кидатиметься у вічі, проте створить ілюзію перетікання сюжету у простір кімнати. У такому приміщенні глядач нібито сам знаходиться всередині картини. 
Дизайнери дуже люблять використовувати живопис для внесення фінального контрастного штриха. Він дозволяє іншій обстановці стати соковитішим і глибшим. Така картина точно не залишиться непоміченою. Та й безглуздо її ховати. Навпаки, акцентну деталь розміщують на самому видному місці: над диваном чи каміном, над узголів’ям ліжка чи журнальним столиком. Полотно намагаються підібрати таким чином, щоб частина кольорів перегукувалася з рештою інтер’єру, а частина була контрастною. Така картина не здаватиметься чимось чужорідним, але від неї буде важко відірвати погляд.
Допустимо використовувати зображення без загальних тонів. Однак для цього потрібно вкрай лаконічне оформлення решти простору, щоб буйство фарб не створювало надмірного візуального шуму. Особливо ретельно доведеться підійти до підбору полотна, на якому використані відтінки з протилежного решті обстановки сегмента колірного кола. Подібний акцент дуже яскравий. Тому важливо вибрати такий розмір картини, щоб вона не губилася, але й не перенавантажувала простір.
Посилення контрасту інтер’єру
Ще один варіант – посилити яскраві елементи всередині приміщення за допомогою живопису. Наприклад, одне акцентне крісло в просторій кімнаті може виглядати трохи самотньо, а з картиною тих самих тонів воно створить колірний дует.
Причому полотно може сусідити з масивним предметом або їх групою і відступати на задній план, просто доповнюючи їх, так і, навпаки, стати центральною деталлю і мати невеликі предмети-компаньйони: статуетки, дивані подушки, плафони освітлювальних приладів і т.д.
Однак ми не вибираємо картини тільки за кольором. Зрештою, це витвір мистецтва, в якому важливим є також сюжет, стиль і манера виконання. Щоб інтегрувати полотно в дизайн приміщення, варто приділити увагу і цим складникам. 
Картина може перегукуватися з інтер’єром не лише кольором, а й сюжетом. Саме тому в заміському будинку так гармонійно виглядають сільські краєвиди та натюрморти. Кімнати у середземноморському стилі чудово доповнюють зображення узбережжя, морської гладі та маяків. А приміщення у стилі модерн — полотна художників-абстракціоністів.
Це природне «попадання». Однак його можна досягти і штучно, шляхом використання елементів та аксесуарів відповідно до сюжету на полотні. Причому паралель необов’язково має бути явною. Найголовніше — асоціації.
Найбільшу свободу в цьому плані дає абстрактний живопис. Такі полотна часто не нав’язують конкретних образів і смислів, викликаючи різні асоціації. При цьому вони можуть передати настрій і додати колірні штрихи. Провести паралель між картиною і дизайном інтер’єру можна і за допомогою форм, коли геометричні фігури на полотні. Особливо це актуально для творів деяких художників-абстракціоністів.
Наприклад, кола гармонійно поєднуються з круглим журнальним столиком та пуфами, трикутники — з пірамідальними плафонами чи вазами, а квадрати — з лаконічними лініями кухонного гару.
Поєднувати форми можна шляхом підбору схожого принта на килимі, оббивці або текстильних виробах. Якщо при цьому картина також повторює кольорову гаму навколишніх предметів, поєднання виходить особливо сильним.
Рама
Останній, але не другорядний сполучний елемент між картиною та інтер’єром — рама. Вона може бути підібрана таким чином, щоб створювати додатковий зв’язок із навколишнім середовищем. Наприклад:
- вироби з натурального дерева органічно вписуються в приміщення з аналогічними меблями або підлогою;
- обрамання картини хромованими елементами може виявитися дуже доречним при оформленні кухні в індустріальному ключі;
- в класичному відповідати благородному оздобленню кімнати;
- лаконічне обрамлення не відволікатиме уваги і дасть додаткову графічність зображенню в мінімалістичному дизайні тощо.
Кольорові рами можуть перегукуватися з іншими предметами в кімнаті або «підсилювати». Достатньо лише підібрати виріб у тон провідному кольору на картині або елементам дизайну в кімнаті.
У той же час від рами можна і відмовитися зовсім. Особливо, якщо картина повністю самодостатня. Тобто це той елемент, яким доповнюють полотно за потреби, щоб посилити його «слабкі місця».
Загалом живопис дозволяє урізноманітнити, ускладнити, посилити і завершити будь-який інтер’єр. Особливо якщо підходити до підбору картин з розумом та творчим настроєм.
Зараз також читають:
- 4 ключові поради щодо вибору ідеальних декоративних подушок
- Зелений дах: як створити екологічний простір?
- Магнітні крейдяні шпалери: унікальний підхід до дизайну інтер’єру
- Кращі матеріали для оздоблення мансарди: поради та ідейки
- Квіткові мотиви: як прикрасити ваш будинок стильними принтами
- Дизайнерські прийоми: Правильне використання та помилки