Необхідність пофарбувати радіатор опалення може виникнути у разі ремонту, коли обладнання не вписується в інтер’єр приміщення. Потрібно оновлення і старій батареї, на поверхні якої з’явилися сколи, подряпини, плями та патьоки. Якщо при цьому виріб працює справно і не тече, фарбування і в цьому випадку стане оптимальним рішенням.
>
Однак не всі радіатори можна фарбувати. Добре піддаються фарбуванню.
- Старі чавунні батареї. Фарба не тільки здатна змінити їхній вигляд, але й захищає метал від корозій. Пофарбувати їх можна як пензлем, так і за допомогою фарбопульта.
- Сталеві радіатори. Для їхньої обробки краще вибрати аерозольний склад. Пензлем буде складніше покласти рівний шар фарби.
Тепловіддача таких батарей практично не знижується після фарбування.
Але є й радіатори, які фарбувати небажано. Головним чином тому, що їхня енергоефективність падає при накладенні додаткового шару фарби. До таких моделей відносять.
- Пластинчасті радіатори. Фарбувати такі вироби дуже складно через велику кількість тонких пластин-теплообмінників. Якщо без фарбування обійтися не можна, виріб знімають і покривають складом на горизонтальній основі з фарбопульта. Однак і такий підхід не гарантує відсутності непофарбованих ділянок. Тому простіше пластинчастий радіатор просто почистити і оновити або перефарбувати тільки декоративну панель. Конвектори. Тому за потреби такий радіатор теж чистять, а фарбують лише захисний кожух.
- Батареї з біметалу або алюмінію. Сучасні секційні радіатори ще на заводі покривають міцною порошковою фарбою. Найчастіше вона просто не потребує оновлення протягом усього терміну експлуатації. Якщо ж фарбування необхідне, їх покривають із фарбопульта або аерозолю. Однак гарантії того, що фарба ляже рівно, немає.
Яким складом покрити? не всякий склад. Фарба повинна відповідати ряду вимог.
- Термостійкість. Покриття повинно зберігати декоративні властивості при нагріванні до 50-90 °С протягом тривалого часу.
- Безпека. Будь-які токсичні речовини будуть виділятися в повітря при нагріванні, що неприпустимо.
- Стійкість кольору. Фарба не повинна вицвітати з часом від перепадів температур і під впливом ультрафіолету.
- Забезпечення антикорозійного захисту. Склад повинен оберігати метал від іржі.
- Зносостійкість. Фарба не повинна сходити при механічних впливах, адже поряд з батареєю можуть виявитися меблі. До того ж радіатор доведеться чистити. Висока адгезія. Фарба не повинна відходити від основи навіть при перепаді температур. Найпростіше відразу підбирати засіб зі складів із позначкою «для радіаторів». Але це необов’язково. Зазвичай для фарбування батарей вибирають один із трьох видів фарби.
Акрилова мастика
Це найкращий варіант для покриття гарячих батарей і один із найбезпечніших складів, оскільки як розчинник у ньому використовується вода. Акрилові мастики настільки добре переносять високі температури, що можуть бути використані навіть для фарбування гарячого радіатора. Причому навіть у перші 30-40 хвилин, коли виріб буде сохнути, неприємного запаху фарби не буде.
Термін служби акрилового покриття – 7-8 років. Протягом цього періоду фарба не відлущиться, не розтріскається і збереже свій колір. До речі, колірна палітра акрилових мастик також досить широка, а коефіцієнт білизни становить 96%.
Алкідна емаль
Це менш безпечний склад, що містить алкідні смоли, пігменти, наповнювачі та розріджувачі. Крім того, алкідні емалі досить неприємно пахнуть через аліфатичні та спиртові розчинники, що застосовуються в них. Тому фарбування таким складом проводять у приміщенні, що добре провітрюється, яке залишають до повного висихання фарби.
Зате покриття алкідною емаллю міцніше акрилового. Його складніше подряпати чи сколити. У фарби відмінні антикорозійні властивості та рівне покриття. І, звісно, склад не боїться високих температур. Правда, згодом фарба починає злегка жовтіти. Крім різноманітності відтінків, алкідна емаль дозволяє вибрати і текстуру поверхні. Можна створити матове, напівматове та глянсове покриття. А одним з різновидів алкідної емалі виступає молоткова фарба. Вона дає красиве покриття, що нагадує карбування, і також може бути застосована для оформлення радіатора опалення, особливо якщо його поверхня далека від ідеалу. Для покриття радіатора можна використовувати і автоемаль. Це непоганий спосіб оновити вироби із біметалу або алюмінію. Щоправда, склад досить токсичний, тому працювати доведеться у респіраторі та за відкритих вікон. Зате така фарба швидко сохне і може бути нанесена навіть на гарячий радіатор.
Покриття автоемаллю поверх порошкової фарби буде рівнішим, ніж при використанні алкідних емалей або акрилової мастики. Крім того, цей склад не вимагає попередньої ґрунтовки основи, що допомагає зберегти енергоефективність радіатора. Під інші склади грунт наносити вкрай бажано. Експлуатаційні якості автоемалей на висоті. Вони переносять значні механічні впливи та нагрівання до +120 °С. А от застарілі склади на кшталт масляної фарби або сріблянки краще не використовувати. Перша значно поступається алкідним та акриловим складам у термостійкості. Друга надто неприємно пахне і швидко втрачає привабливість, хоч і не знижує енергоефективність батареї.
Особливості фарбування батарей
У самому фарбуванні батареї немає нічого складного. Зазвичай нове покриття наносять поверх старого, якщо його це дозволяє. Для цього радіатор очищають від пилу, миють із знежирювальним складом і залишають на просушування.
Потім оглядають покриття на предмет дефектів. Невеликі подряпини та відколи на старих чавунних батареях можна прибрати автомобільною шпаклівкою, а потім зашкурити до гладкості. Потім поверхню грунтують і фарбують обраним складом. Якщо для фарбування використовують пензель, то спочатку покривають внутрішню частину радіатора, а потім зовнішню. Рухаються зверху вниз, щоб уникнути потік. При цьому чавунний радіатор можна покрити в два шари, якщо перший ліг нерівномірно: після висихання першого покриття його шкурять, видаляють потіки і покривають батарею вдруге. Для внутрішніх елементів використовують довгу вигнуту кисть, для зовнішніх — коротку широку. Так фарба ляже рівніше. Якщо ж це неможливо, необхідно захистити плівкою простір за радіатором, а потім розпорошити фарбу з відстані 20-30 см у напрямку зверху вниз, не затримуючись подовгу на одній ділянці. Найчастіше з цим стикаються власники старих чавунних батарей, на які вже й так нанесено безліч шарів фарби.
Старе покриття можна видалити:- механічним способом за допомогою металевої щітки або болгарки із зачистним колом;
- методом хімічної змивки спеціальними складами.
Обидва методи досить трудомісткі фарби. У цьому випадку можна рекомендувати спочатку використовувати механічний спосіб за допомогою болгарки, щоб позбавитися основних відкладень, а потім вже користуватися змивкою.
Тільки не забудьте, що склади для видалення старої фарби дуже токсичні. Їх у жодному разі не можна застосовувати на гарячій основі. Крім того, ці склади можуть зруйнувати прядиво, якщо вона використана для ущільнення з’єднань. Тому при повторному підключенні батареї ці місця необхідно перевірити.Зараз також читають:
- Поради для формування ідеального гардеробу
- Покрівельні матеріали для саду: вибір та поради щодо використання
- Практичні поради для облаштування домашнього офісу
- Наливна підлога з епоксидної смоли: довговічність та якість
- Унікальні дизайнерські рішення для фасадів будинків
- Створюємо стильний інтер’єр у хрущовці: практичні поради