Всього за 130 км від столиці Угорщини Будапешта знаходиться славне село, оточене чарівними краєвидами. В 1826 саме тут зародилася майбутня порцелянова мануфактура Herend. 
Початок шляху
Засновником офіційно вважається гончар Вінце Штінгл. Він займався виробництвом керамічних виробів та фаянсовим посудом. Але угорець завжди мріяв про роботу з фарфором найвищої якості.
На жаль, усі його проби та досліди з цим крихким матеріалом привели Вінця Штінгла практично до руйнування. 1839 року підприємство передали Мору Фішеру. Саме він зміг підняти з колін майстерню та виростити її до рівня мануфактури.
Популярність до фарфорових виробів Herend прийшла вже 1842 року. Тоді ж компанія стала володарем титулу «Імператорська та Королівська Привілейована порцелянова мануфактура». 
Мануфактура для обраних
Через рік після отримання титулу на території мануфактури сталася серйозна пожежа. Але це не зупинило підприємливого власника від подальшого розвитку компанії. Незабаром після відновлення виробничих потужностей було ухвалено рішення про відмову від виробництва «предметів для всіх».
З цього моменту мануфактура пропонувала лише вишукані предмети сервірування. Основними покупцями мали стати представники аристократії. Власне, задумане здійснилося дуже швидко. В 1844 надійшло замовлення від дружини графа Карла Естергазі. Вона просила відновити Майсенський сервіз, випадково розбитий.
А в 1851 році сервіз у китайському стилі, представлений на виставці в Лондоні, звернув на себе увагу самої Англійської Королеви Вікторії. Вона офіційно звернулася до Херенда і замовила сервіз для Віндзорського замку. Успіх обрушився на власника мануфактури. Замовлення йшли одне за одним. Серед покупців були Ротшильди та багато інших.
Криза
Проблеми почалися вже в 70-х роках 19-го століття. Через економічну кризу 1874 року мануфактура офіційно стала банкрутом. Щоб зберегти виробництво, Мор Фішер передав компанію своїм синам. Молоді люди вирішили відійти від батьківської манери вести справи.
У результаті вони знову повернулися до виробництва масової продукції. Але, як виявилося, цей напрямок діяльності був настільки ж збитковим. Через десять років Брати Фішер змушені були продати мануфактуру державі. Це негативно вплинуло на репутацію Herend. І в 1896 році мануфактура офіційно перестала існувати.
Друге життя
Недовго Herend пробув у небуття. Її практично відразу викупив онук Мора Фішера Єне Фаркашхазі. Йому вдалося відновити мануфактуру, повернути їй славу та зміцнити з фінансової позиції. До речі, навіть світові війни не змогли похитнути впевнену ходу Herend.
Сьогодні ця компанія, як і раніше, відома своєю високою якістю та співпрацею з найбагатшими людьми світу. До речі, є свій сервіз від Herend і герцогів Кембриджських.
Зараз також читають:
- Плюси та мінуси використання тюлю для віконних оформлень
- Барна стійка на балконі: затишок та стиль у вашому будинку
- Сучасні ідеї для оформлення інтер’єру дитячої кімнати хлопчика
- Togas: від ательє до лідера у виробництві текстилю для дому
- Вілла Шона Коннері: розкіш та елегантність на найвищому рівні
- Квартира Кемерон Діас у Нью-Йорку: стиль та затишок