Озеленення дахів має все більшу популярність у власників приватних будинків. Будова з живим «декором» ніколи не залишиться непоміченою, вона виглядає привабливою та оригінальною. До того ж, таке оформлення підтримує ідею екологічного будівництва. А все, що пов’язано з цим питанням, залишається в тренді.
Однак організувати «еко-дах» Це рішення потребує додаткових фінансових витрат, проведення розрахунків та інженерних робіт. Тому перш ніж почати втілювати подібну ідею в життя, варто докладно розглянути, з чим доведеться зіткнутися власнику заміського будинку при реалізації подібного проекту.
Переваги та недоліки «зелених» дахів
Крім естетичної привабливості «зеленого» даху, який просто безсумнівний, у такого рішення є ще
Всупереч поширеній помилці, для організації «зеленого» даху зовсім не потрібно зводити будинок снуля. Цілком можна реконструювати і вже оформлену покрівлю.
Однак є певні вимоги до існуючих будівель. Наприклад, організувати «еко-дах» набагато простіше у будинку з технічним поверхом. Адже вам потрібно буде провести додаткові роботи, а в майбутньому десь зберігати садовий інвентар.
Що ж до конфігурації даху, озеленення можна провести як плоскій покрівлі, так і похилій. Відрізнятиметься лише набір рослин, які можна висадити. І в будь-якому випадку доведеться найняти спеціаліста, щоб визначити безпеку покрівлі, її довговічність, експлуатаційне та вітрове навантаження. Крім того, в більшості випадків покрівлю доведеться зміцнювати та перебудовувати понад необхідні роботи. А для розробки проекту потрібно віддати вельми значну суму. перше, з чого варто почати, — викликати фахівця з метою оцінки можливості реалізації подібної ідеї. У Росії є фірми, які надають подібні послуги.
Професіонал повинен буде зняти всі необхідні виміри, провести вимірювання та підготувати рекомендації щодо перетворення даху будинку на «зелений килим». Крім того, швидше за все вам буде надано перелік робіт, які необхідно провести для зміцнення вже існуючої покрівлі. Ви можете доручити це тій же компанії, частково виконати самостійно або із залученням сторонніх майстрів.
До списку ж обов’язкових заходів зазвичай належать.
- Створення ухилу. На даху з насадженнями легко накопичується вода, тому ухил такої конструкції просто необхідний. За нормами він має бути не менше 1,5% (1°). Тому деяким власникам плоских дахів доведеться провести ряд робіт зі створення ухиляючого шару. Це можна зробити з використанням звичайної цементно-піщаної стяжки або більш сучасним способом – за допомогою установки клиноподібних плит. Перший варіант обійдеться дешевше, але може вимагати ретельнішого зміцнення покрівлі. Другий — коштуватиме дорожче, але значно полегшить конструкцію.
- Укладання гідроізоляції. Щоб волога не потрапила безпосередньо на дах та перекриття, потрібно також додатковий захисний шар. Причому для цього підійдуть далеко не всі моделі гідроізоляційних матеріалів. Дуже важливо, щоб вироби відрізнялися біостійкістю, не руйнувалися під впливом хімічних сполук та при розростанні коренів рослин. Зазвичай для цих цілей використовують сучасні ПВХ-мембрани, укладені під теплоізолюючий шар, який додатково захищає гідроізоляцію від пошкоджень.
- Організація теплоізоляції. Оскільки теплоізолюючий шар на «еко-дахах» мають не під, а над гідроізоляцією, вимоги до нього також. Це має бути матеріал високої міцності з тривалим терміном експлуатації. Найчастіше як теплоізоляцію на зелених дахах використовують пінополістирол. Крім того, між ним та гідроізолюючим шаром прокладають геотекстиль, щоб уникнути небажаної хімічної реакції, а всі шви та з’єднання герметизують спеціальними кромками. При цьому всі матеріали на інверсійній покрівлі кріпляться лише немеханічним способом.
- Монтаж дренажно-вологонакопичувального шару та воронок. Щоб вода на даху не застоювалася, потрібно організувати ще один шар покриття. Його завдання полягає у простому відведенні води по верхній поверхні даху без вимивання частинок землі з-під коріння насаджень. Для цих цілей застосовують кільця для відтоку води на рівні гідроізоляції та фільтри з дренажним кільцем на поверхні. І нарешті, на останньому етапі підготовки необхідно буде забезпечити майбутні рослини найнеобхіднішим: родючим шаром. Звичайна земля для цих цілей надто важка, тому для облаштування зелених дахів зазвичай використовують спеціальний субстрат із компосту, керамзиту, перліту та додаткових компонентів. Залежно від того, які рослини передбачається висадити на даху, розраховується і необхідна товщина родючого шару.
- Посадка рослин. Це, мабуть, найпростіший і зрозуміліший етап. Особливо якщо на даху передбачається просто посіяти газонну траву. Якщо ж говорити про великі рослини, то вони можуть бути безпосередньо посаджені на дах, так і просто встановлені в діжках і горщиках. Другий варіант дозволяє полегшити конструкцію, оскільки не вимагає використання товстого шару ґрунту на всій поверхні покрівлі. Від виду рослин, які будуть висаджені на даху, і товщини родючого шару багато в чому залежить і кінцева вага всієї конструкції. Наприклад, вага покрівлі з невеликими деревами і кущами може бути в кілька десятків разів більше ваги аналогічної конструкції з ґрунтопокривними рослинами або газонною травою. Отже, вимагатиме і більше коштів на зміцнення покрівлі, а іноді й фундаменту всієї будівлі. Все це необхідно буде розрахувати ще на етапі планування із зазначенням та інших видів навантаження: використанням малих архітектурних форм, меблів, додаткових споруд.
В цілому ж всі зелені дахи повинні монтуватися і відповідно до стандарту ГОСТ Р 58875-2020, тому при виникненні будь-яких.
Зараз також читають:
- Подушки для диванів: стильний акцент у вашому інтер’єрі
- Акваріум у будинку: найкращі варіанти наповнення для вас
- Естетика інтер’єру: як вибрати вази для підлоги.
- Попурі: створіть ароматний декор своїми руками
- Вибір штор у тон вашим шпалерам: ідеальне поєднання для інтер’єру
- Ідеальні декоративні подушки: 4 простих правила вибору